30.09.2019 - День усиновлення

Вже стало традицією, що в останній день вересня ми відзначаємо прекрасне та величне свято День усиновлення. Кожного дня все більше і більше наших співгромадян відкривають свої серця і двері домівок для дітей.

Усиновлення – це особлива дорога батьківства. Благородна і складна, переповнена емоціями, очікуваннями, тривогами і обов’язково надбаннями – і дитини, і дорослого…

Інколи здається, що важко пройти інстанції, зібрати документи. Всі думки зосереджені на «бюрократичних» процедурах. З нетерпінням очікуєш їх завершення, щоб скоріше забрати омріяних сина або донечку додому.  Але чи завжди майбутні батьки ставлять питання, а що чекає їх у майбутньому, у спільному житті?

         Усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, існує давно. Одним із перших джерел про сімейне влаштування стали закони вавілонського царя. Хаммурапі (так званий Кодекс Хаммурапі), написані приблизно у 1780 році до нашої ери. Ці закони регулювали чимало сфер життя, в тому числі відповідальність і права сторін при прийнятті дитини в сім’ю. Давні іудейські закони встановлювали, що діти-сироти повинні жити в сім’ях родичів. У Давній Греції афінські сім’ї всиновлювали дітей здебільшого з причин бездітності синів у шлюбі.

У Давньому Римі усиновлення на початку свого існування отримує юридичну форму, правову, яка згодом через Візантію перейшла до християнського світу. На Русі за часів княжої доби турбота про дітей, які були сиротами, покладались, насамперед, на приватних осіб, частіше – князів. Це вважалося справою богоугодною. 

У післяреволюційній Русі усиновлення майже не відбувалися, радянська влада спочатку відмовилась навіть від такого поняття. На заміну сімейній формі виховання прийшла колективна, громадська.

Право дитини на сім’ю закріплено на законодавчому рівні і перш за все – в Конвенції ООН про права дитини, Конституції України, Сімейному кодексі України тощо.

Реальним свідченням дієвої уваги Президента України, Уряду України до питань забезпечення конституційного права дитини, яка за різних обставин життя втратила рідних батьків, виховуватись в сімейному оточенні, є підтримка усиновлення, розвиток прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, збільшення 

Слід зауважити, що на території нашого району функціонує 1 дитячий будинок сімейного типу і  7 прийомних сімей, в яких виховується 19 дітей, позбавлених батьківського піклування та 33 дітей, усиновлених громадянами району.

В переддень свята хочеться побажати батькам і діткам, перш за все, міцного здоров’я, віри в добро, натхнення, терпіння і обов’язково любов.

Необхідно відмітити, що кожна родина, яка взяла на виховання дитину, яка залишилася без батьківського піклування подарувала їй батьківську любов, увагу та піклування, створили всі необхідні умови для їх виховання та утримання. Діти відвідують музичні, художні та спортивні школи. Вони стали призерами олімпіад, спортивних змагань. І все це завдяки відповідальності батьків, опікунів.

         Ми щиро вітаємо і пишаємося родинами, які взяли на виховання дитину-сироту, дитину, позбавлену батьківського піклування. Віримо, що батьки і діти, яких звела доля, будуть щасливими.

         За кожним святом і, навіть, невеликими досягненнями стоїть щоденна, кропітка і відповідальна робота працівників органів опіки та піклування, служби у справах дітей, відділу освіти, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, управління соціального захисту населення, закладів, громадських та  благодійних організацій. В цей день слова вдячності всім тим людям, чия наполеглива праця та активна суспільна позиція допомагає розв’язати проблеми  дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

         Доброта і любов, головне, в чому відчувають потреби діти - наша надія і наше майбутнє. Тож нехай кожна дитина має родину, в якій зможе бути щасливою.

Вид новин: