Захист прав споживачів

Для посилення захисту прав споживачів виконкомом Металургійної районної у місті ради кожну третю середу місяця організовано    День “прямого телефону” з 09.00 до 12.00 тел. 096-174-10-10.

На Ваші запитання надасть відповідь спеціаліст з питань захисту прав споживачів  виконкому Металургійної районної у місті ради.

Більше актуальної інформації з питань захисту прав споживачів можна отримати за посланням: https://kr.gov.ua/karta_saytu_pidrozdili_vikonkomu/viddil_z_pitan_zakhis...

Що робити споживачу, якщо ціни на ціннику і в чекові не співпадають?

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів»(далі –Закон) передбачено право споживача на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги) . Інформація про продукцію, в тому числі, повинна містити дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції. Частина 3 цієї ж статті встановлює вимоги до цінника. Так, продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов'язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції. Написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння. Ціна продукції повинна включати в себе всі податки та неподаткові обов'язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції.

Відповідно до пункту 8 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані реалізовувати товари(надавати послуги) за умови наявності цінника на товар(меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

На жаль, дуже часто трапляється ситуація, коли споживач бачить одну ціну на ціннику певного товару і,власне, розраховує сплатити саме таку ціну, однак під час розрахунку на касі виявляється, що ціна на вибраний товар є іншою, як правило,більшою. Без сумнівів, у такому випадку порушені ваші права як споживача. Також слід пам’ятати, що відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Отже, при виникненні відповідних непорозумінь при розрахунку за товар насамперед слід звернутися до адміністрації магазину з вимогою повернення різниці між ціною на ціннику та ціною, зазначеною у чеку. Відмова продати вам товар за такою ціною є знову ж таки порушенням вашого права споживача. У випадку відмови можна звернутися до адміністрації магазину зі скаргою. Також, не зайвим буде одразу ж зібрати докази порушення ваших прав: сфотографувати цінник, звичайно ж, зберегти чек.

Споживач може також звернутися із відповідною заявою про порушення свої прав звернутися до суду або Держпродспоживслужби України її територіальних органів (адреси та телефони територіальних органів Держпродспоживслужби можна знайти на сайті www.consumer.gov.ua або за тел. 068-658-80-99)

Роз’яснення МОЗ щодо можливості повернення ліків до аптек з 1 січня 2019 року

Повертати можна лише лікарські засоби та медичні вироби неналежної якості. Для цього необхідно пред’явити розрахунковий документ на їхнє придбання. У такому випадку споживач має право просити повернути сплачені за ліки гроші або замінити препарат на аналогічний.

З 1 січня набуває чинності Закон України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»

Він, зокрема вносить зміни до вимог споживача щодо лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Міністерство охорони здоров’я звертає увагу, що факт неналежної якості підтверджується документами:

• висновок щодо якості лікарських засобів, виданий підпорядкованою лабораторією територіального органу Держлікслужби та/або уповноваженою лабораторією
• розпорядження Держлікслужби щодо заборони обігу лікарського засобу.

Щоби убезпечити себе і не придбати неякісні ліки, МОЗ рекомендує перевіряти сайт Держлікслужби, щоб переконатися, що придбані препарати не заборонені. МОЗ також нагадує, що на вимогу покупця аптеки мають надати документи, які підтверджують належну якість продукції, зокрема сертифікат якості виробника.

Звертаємо увагу,  що лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості поверненню не підлягають!  

Підставою є постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 172 “Про реалізацію окремих положень Закону України “Про захист прав споживачів” (додаток 3), п.16 наказу Міністерства охорони здоров'я України від 10.07.2005 № 360 “Порядок відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів”.

Застереження по використанню піротехнічної продукції під час святкування Новорічних та Різдвяних свят

Перед Новорічними святами в магазинах та на ринках реалізується велика кількість різноманітних піротехнічних виробів, які так привертають до себе увагу покупців. Купуючи піротехнічні вироби слід пам’ятати про небезпеку, яку вони несуть.  При неправильному використанні можуть завдати серйозні каліцтва, травми та опіки, а також призвести до пожежі на значній відстані від місця використання, залетівши у вікно, на балкон. Піротехніка також може спрацювати при нагріванні, пошкодженнях або розбиранні. Радіус небезпечної зони для піротехнічних виробів розважального характеру може складати до 20 метрів, а для салютних установок – до 500.

Необхідно відмітити, що піротехніка не завжди буває якісною та відповідає відповідним вимогам, передусім, це стосується продукції китайського виробництва. При купівлі піротехнічного виробу необхідно звернути увагу на упакування, яке не повинно мати жодних ушкоджень, також потрібно перевірити термін придатності виробу, наявність інструкції щодо застосування українською мовою. Також повинні бути зазначені способи безпечного поводження і застосування, вікові вимоги тощо, адже не слід довіряти дитині самій пускати в хід піротехнічний виріб. Роблячи покупку, ви можете вимагати від продавця документи, що підтверджують якість піротехнічних виробів.

  Нагадаємо, у разі порушення вимог порядку та правил торгівлі та використання піротехнічних засобів несуть таку адміністративну відповідальність:

продавці – за ст.195-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення тягне за собою накладання штрафу від 595 грн. до 1700 грн. з конфіскацією піротехнічних засобів;

громадяни-споживачі – за ст.182 Кодексу України про адміністративні правопорушення тягне за собою накладання штрафу від 85 грн. до 510 грн. з конфіскацією піротехнічних засобів.

Пам’ятайте, купуючи піротехніку в місцях стихійної торгівлі, Ви не застраховані від неприємних сюрпризів.

Бажаємо Вам приємно та безпечно провести Новорічні та Різдвяні свята. Будьте обережні!          

Чи потрібно при поверненні товару
відповідно до ст. 9 Закону про захист прав споживачів
окрім чека надавати паспорт або посвідчення водія?

 Згідно з п. 2 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до п. 4.8 Порядку № 614 у разі якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити:

• дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);

• відомості про товар (послугу);

• суму виданих коштів;

Пам’ятка для споживачів, які мають намір користуватися
​послугами інтернет-магазину

         Права споживача при купівлі товару через інтернет-магазин регулюються статтею 13 Закону України «Про захист прав споживачів».

Закон визначає обсяг інформації, який обов’язково має бути доведений споживачу до моменту замовлення товару.

         Перед покупкою товару в інтернет-магазині необхідно звернути увагу на наявність на сайті такої інформації:

- найменування продавця, його місцезнаходження, порядок прийняття претензій;

- основні характеристики продукції;

- ціну, включаючи плату за доставку та умови оплати;

- гарантійні зобов'язання;

- інші умови поставки;

- порядок розірвання договору.

         Як показує практика, споживач, придбаваючи товар через інтернет-магазин, у багатьох випадках не може реалізувати свої права, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів», у першу чергу у зв’язку із неможливістю встановити найменування продавця та його місцезнаходження. Інша інформація, окрім адреси електронної пошти та номеру мобільного телефону, на сайті інтернет-магазину не вказується, що фактично робить споживача безправним при придбанні неякісного товару.

         Слід зазначити, що законодавством України під найменуванням юридичної особи розуміється його організаційно-правова форма та назва. Наприклад, ТОВ «АААА», ПП «ББББ», ПрАТ «ВВВВ», тощо.

         Для фізичної особи-підприємця – це прізвище, ім’я та по-батькові.

         Аж ніяк не може бути найменуванням продавця назва інтернет-магазину (сайту/домену).

         Крім того, у більшості випадків продавці не є власниками інтернет-магазинів. І навіть більше, через один інтернет-магазин реалізовувати товар можуть декілька десятків продавців.

         Стосовно місцезнаходження продавця слід мати на увазі, що адреси, які вказуються у накладних, згідно з якими споживач отримує замовлений товар, це зазвичай адреси, за якими розташовуються поштові відділення або відділення підприємства, що надає послуги з доставки відправлення.

         Також слід зазначити, що в разі покупки товару через інтернет-магазин споживач не має можливості безпосередньо ознайомиться з товаром, а орієнтується тільки на зображення товару, його текстовий або словесний опис.

         Користуючись таким становищем, недобросовісні продавці можуть реалізовувати неякісний, фальсифікований або контрабандний товар, або взагалі після отримання коштів можуть: не надіслати товар; надіслати товар,

 який споживач не замовляв; надіслати товар, технічні характеристики якого не відповідають заявленим на сайті.

         Окремо необхідно зазначити, що відсутність інформації про найменування та місцезнаходження продавця унеможливлює проведення перевірок з боку Держпродспоживслужби за скаргами споживачів. Держпродспоживслужба не має повноважень на проведення розшукових дій.

         Тому, щоб убезпечити себе від невдалої покупки в інтернет-магазині, зберегти кошти та нерви, радимо споживачам звертати увагу на наявність на сайті інформації, передбаченої статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема найменування та місцезнаходження продавця. У разі їх відсутності варто взагалі відмовитися від придбання товару в інтернет-магазині.

         Але якщо інформацію надано у повному обсязі – бажаємо Вам вдалої покупки!

До уваги споживачів та продавців піротехнічних виробів!

Незабаром настануть Новорічні та Різдвяні свята, які багато хто з нас не уявляє собі без салютів, феєрверків, хлопавок та бенгальських вогнів, адже вони створюють особливий святковий настрій. Але, купуючи піротехнічні іграшки, ми часто не замислюємося про небезпеку, яку несе необережне поводження з ними. 

Щоб не сумніватися в якості і безпеці, купувати піротехнічні засоби треба тільки у фірмових магазинах, а не на ринках, зупинках громадського транспорту або у сумнівних торговців. У кращому випадку, "піратські" петарди просто не спрацюють, і гроші виявляться витраченими даремно. А в гіршому – свято може обернутися травмами, опіками та іншими трагічними наслідками.

Звертаємо увагу, щоб не травмувати ні себе, ні оточуючих, треба чітко дотримуватися інструкцій, якими повинні бути забезпечені всі піротехнічні вироби. Інструкція має бути українською мовою! В іншому разі – не купуйте. Це означає, що виріб – не сертифікований і користуватися ним небезпечно.

При купівлі піротехнічного виробу поцікавтесь у продавця наявністю сертифікату якості на виріб, перевірте термін придатності виробу, зверніть увагу на упаковку, яка не повинна мати жодних ушкоджень. Ні в якому разі не можна  використовувати піротехнічні вироби з дефектами: розірвані, зім'яті, підмочені, з тріщинами та іншими пошкодженнями корпусу або гніту.

Пам’ятайте, горючі речовини та порох, які входять до складу піротехнічних виробів, дуже небезпечні. При необережному поводженні з ними або неправильному зберіганні вони легко розгоряються, що може призвести до пожежі.

 Тому, існують загальні правила, які обов'язково необхідно виконувати:

• піротехнічні вироби зберігати слід в недоступних для дітей місцях, подалі від нагрівальних приладів та відкритого вогню;
• відстань від місця феєрверку до поруч розташованих будівель, споруд, повинна бути не менше ніж 100 метрів.
• кидати приведені в дію піротехнічні вироби під ноги перехожих, із вікон та балконів, здійснювати феєрверки з дахів та інші дії, від яких можуть постраждати люди або майно;
• небезпечно влаштовувати феєрверк перебуваючи у нетверезому стані та при цьому палити.

У разі не спрацювання піротехнічної установки, ні в якому разі не запускайте її повторно, а також не розбирайте її для того, щоб з’ясувати причину несправності, адже це може призвести до травмування.

І головне – дітям самостійно купувати та користуватися піротехнічними виробами не можна! 

У разі порушення вимог цих правил громадяни несуть наступну адміністративну відповідальність:

Продавці за статтею 195-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів тягне за собою накладення штрафу від тридцяти п’яти до шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 510 до 1020 грн.) з конфіскацією піротехнічних засобів. При повторному правопорушенні протягом року – від шести десяти до ста неоподаткованих мінімумів громадян(від 1020 до 17000 грн)

Громадяни-споживачі:за статтею 182 КУпАП, а саме: порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від  шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян(від 85 до 255 грн); повторні такі ж правопорушення протягом року – тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 255 до 510 грн) із конфіскацією піротехнічних виробів.

Інформація для споживачів. Застосування побутових піротехнічних виробів здійснюється споживачам відповідно до інструкції, розміщеній на виробі або на пакуванні виробу. Забороняється застосування піротехніки у встановлений законом нічний час з 22.00 до 8.00 години, за винятком дня святкування Нового року в ніч з 31 грудня на 1 січня.

Сподіваємося, що наші поради допоможуть Вам приємно та безпечно провести Новорічні та Різдвяні свята.

Для посилення захисту прав споживачів 22 грудня 2017 року виконкомом Металургійної районної у місті ради буде організовано День “прямого телефону” з 09.00 до 12.00 тел. 92-10-94. На Ваші запитання надасть відповідь спеціаліст з питань захисту прав споживачів  виконкому Металургійної районної у місті ради Короткова Оксана Миколаївна.

Мешканці міста занепокоєні реалізацією продуктів харчування у невстановлених місцях. Стихійна торгівля продуктами харчування – загроза епідемічного добробуту населення.

У жодній європейській країні не побачимо вуличних продавців крамом на тротуарах чи в інших не облаштованих для цього місцях. Проте на вулицях та площах нашого міста, у дворах та в інших невстановлених місцях розгортається ціла мережа несанкціонованого збуту м’ясних і молочних продуктів, риби, овочів і фруктів, пиріжків тощо.

Ніхто з продавців стихійного ринку нічим, крім власних слів, не може підтвердити якість продукції. Продавці не мають документів, що засвідчують якість й безпеку продуктів харчування. Вони працюють з грубим порушенням санітарно – гігієнічних правил. І дощ, і бруд, і вихлопні гази – усе це на цих продуктах. Олія та молоко продаються з пластикових пляшок, які можливо, знайдено на смітниках.

Попри те, що придбані з рук продукти харчування не відповідають санітарним нормам, люди часто ігнорують ці застереження, вважаючи, що такі продукти дешевші і свіжіші, від господаря, а не від перекупників, та й заощаджується час на відвідини ринку чи супермаркету. Активно торгують харчовими продуктами, їжею швидкого приготування без належного санітарного контролю зі самочинно встановлених точок продажу деякі кмітливі підприємці, утворюючи цілі осередки незаконної торгівлі.

Втім, так продавати харчові продукти – це правопорушення. Відповідно до статті 160 КУпАП (торгівля з рук у невстановлених місцях), реалізаторів продуктів харчування карають штрафом від 17 до 119 гривень з конфіскацією товару або без неї. А статтею164 цього кодексу передбачено відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності.

Стихійна торгівля – потенційна небезпека для споживача. Продукти харчування, які безконтрольно реалізують несумлінні підприємці, приватні особи з рук, не пройшли лабораторний контроль, не мають відповідного маркування, не упаковані належним чином. Отже, їх споживання може спричинити небезпечні гострі кишкові інфекції. Позиватися ж до суду за шкоду, заподіяну здоров’ю, підстав не буде – відповідача немає. Най-ефективніший спосіб боротьби зі стихійною торгівлею – не купувати продуктів харчування у невстановлених місцях.

А тому ще раз звертаємось до всіх громадян: краще всього купувати продукти харчування в офіційних магазинах і ринках. Це може гарантувати безпеку та якість харчових продуктів, а також надасть можливість у разі виникнення будь-яких негараздів подати у судові органи позов на відшкодування завданих збитків або шкоди здоров’ю.

Звертаємо увагу на строк придатності продуктів харчування!

Для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і який вважається гарантійним строком.

Строк придатності обчислюється починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання.

Строк придатності встановлюється виробником на підставі відповідних нормативних документів із зазначенням встановлених умов зберігання.

Інформацію про часові характеристики придатності харчового продукту у його маркуванні зазначають одним із таких способів:

• кінцева дата споживання;
• дата виробництва та строк придатності.

Дата виробництва складається з позначення години, дня, місяця і року (дня, місяця і року або місяця і року) у хронологічній послідовності, між якими проставляються розділові знаки (крапка, коса риска тощо) або робиться інтервал. Наприклад, «15/10/2016».

Рік дозволено зазначати двома останніми цифрами (наприклад, 15/10/16).

Кінцеву дату споживання позначають словами «Вжити до (дата)» або «Придатний до (дата)». При цьому зазначається або безпосередньо дата, або посилання на місце в маркуванні, де вона зазначена. Дата складається з позначення дня, місяця і в разі потреби року у хронологічній послідовності, між якими проставляються розділові знаки (крапка, коса риска тощо) або робиться інтервал. Наприклад, «вжити до 15/10/16».

Для позначення дати досить зазначення:

• дня, якщо строк придатності не перевищує 72 години;
• дня і місяця, якщо строк придатності харчового продукту не перевищує три місяці (наприклад, «вжити до 15.10»);
• місяця та року, якщо строк придатності харчового продукту становить понад 3 місяці (наприклад, «вжити до 10/16»).

Строк придатності харчового продукту позначають словами «строк придатності (годин, діб, місяців або років)» або «придатний (годин, діб, місяців або років)». У харчових продуктах, що з погляду мікробіології є швидкопсувними, мінімальний строк придатності заміняється кінцевою датою споживання.Зазначення інформації про часові характеристики придатності харчового продукту у його маркуванні не обов'язкове для: свіжих фруктів, ягід і овочів, картоплі, які не очищені від шкірки, не нарізані або не оброблені жодним способом (за винятком зародків насіння і стручкових плодів (наприклад, пагонів бобових)); оцту; кухонної солі, окрім йодованої; цукру у твердій формі; безалкогольних напоїв, фруктових соків, фруктових нектарів в окремих місткостях ємністю більше ніж 5 л, які постачаються виключно закладам ресторанного господарства; хлібобулочних або кондитерських виробів, які виходячи з характеру їхньої начинки звичайно споживаються протягом 24-х годин після виготовлення; кондитерських виробів, що складаються майже цілком з ароматизованого цукру та цукру, обробленого за допомогою барвників, які постачаються виключно закладам ресторанного господарства; жувальних гумок; м'якого морозива, яке виготовляється в закладах ресторанного господарства і одразу ж реалізується. Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється. У разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов'язаний замінити їх на товари належної якості або повернути споживачеві сплачені ним гроші, якщо недоліки виявлено у межах строку придатності.

 Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення розрахункового документу ( касового або товарного чеку). Вищезазначені вимоги передбачені Законом України «Про захист прав споживачів», наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487 «Про затвердження Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів».

Шановні мешканці району та міста!

НАПОЛЕГЛИВО РЕКОМЕНДУЄМО, з метою недопущення спалахів гострих кишкових інфекцій, харчових отруєнь серед споживачів, НЕ КУПУВАТИ ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ В НЕСАНКЦІОНОВАНИХ МІСЦЯХ!!! Купуйте тільки в місцях легалізованої торгівлі - у магазинах або на території ринків.

ТІЛЬКИ ТАКИМ ЧИНОМ ВИ ЗБЕРЕЖЕТЕ СВОЄ ЗДОРОВ'Я ТА ЗДОРОВ'Я СВОЇХ БЛИЗЬКИХ!!!

Як вибрати якісні продовольчі товари до Великодня

Мине ще кілька днів – і підготовка до Великодня  вийде на фінішну пряму, коли поток людей направляться до магазинів за закупками харчів до святкового столу. У цей час до продовольчих магазинів, супермаркетів, на ринки завозяться продукти у значно більших, ніж зазвичай, обсягах та проводяться улюблені багатьма розпродажі, святкові акції.

Незважаючи на піднесений настрій у передчутті свята, споживач при покупці будь-яких харчів, особливо акційних, повинен бути уважним, щоб не зіпсувати неякісним продуктом свята собі чи близьким, друзям.

Перше, на що ми звертаємо увагу при покупці продуктів - зовнішній вигляд. Упаковка товару із зазначенням маркування та термінів реалізації - це практично паспорт товару, вона повинна бути ціла, без вм'ятин і тріщин. Навіть трохи надірвана коробка може призвести до псування продукту.

Уважне ознайомлення з інформацією про товар (маркування продукції) дозволить Вам дізнатися про складові продукту й термін його зберігання. Перевіряйте термін придатності навіть у тих продуктах харчування, які можна дуже довго зберігати (наприклад, крупи). Пам'ятайте: чим коротше термін зберігання продукту, тим він корисніший і містить менше консервантів. Важливо пам'ятати - термін придатності може бути тільки один, і встановлює його не магазин, а виробник продуктів. Магазин зобов'язаний дотримуватися термінів реалізації та умови правильного зберігання. Якщо термін придатності відповідний, а товар зіпсований - значить, або переклеєні дати реалізації, або товар неправильно зберігався, і він небезпечний у вжитку. Якщо є можливість - порівняйте декілька упаковок одного і того ж товару, але різних дат виробництва: шрифти і їх колір повинні співпадати, якщо вони різні - значить, одна з дат проставлена не виробником, такий товар краще не купувати.

Водночас далеко не всі громадяни обізнані, у чому конкретно полягають їхні права, і не всі вміють ними користуватися. Так, відповідно до статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб вони мають право на: належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) тощо.

Харчові продукти, як вітчизняного, так і іноземного виробництва, що реалізуються на території України, повинні бути безпечними для життя і здоров'я людей, відповідати вимогам українського законодавства з безпеки та окремим показникам якості харчових продуктів.

Купуючи продукти харчування, необхідно звернути увагу на наявність маркування, яке передбачає собою інформацію для споживача про:

• загальну назву харчового продукту, його масу або об’єм;
• склад харчового продукту, якщо він виготовлений з кількох складників, із зазначенням переліку назв використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок;
• харчову та енергетичну цінність;
• кількість харчового продукту у встановлених одиницях
  виміру;
• часові характеристики придатності харчового продукту;
• термін придатності;
• найменування, адресу виробника та місце виготовлення;
• номер партії виробництва;
• умови та рекомендації використання, якщо харчовий продукт потребує особливих умов зберігання;
•   інформацію щодо місця походження для харчових продуктів, які лише упаковані або розфасовані  в  Україні,  якщо  відсутність такої інформації може ввести в оману споживача та інше.

Відсутність на товарі маркування державною мовою та відповідної інформації свідчить про те, що товар є неякісним та можливо навіть небезпечним для вживання.

Вимагайте у продавця супровідний документ, що підтверджує безпечність і якість продукту (це документ від виробника). Зберігайте чеки для того, щоб, якщо знадобитися, без проблем довести факт покупки.

Але, навіть обравши товар з нормальним терміном придатності, Ви не застраховані від того, що на столі опиниться неякісний продукт.

Процес зберігання і транспортування товару також має важливе значення. Особливо це стосується швидкопсувних продуктів – молочних, м’ясних, ковбасних, рибних та інших.

Дотримуючи ці нехитрі поради, у нас з’являється можливість забезпечити себе і своїх близьких продуктами харчування, не побоюючись за своє здоров’я після прийому їх в їжу.

Актуальні питання захисту прав споживачів

щодо правильності розрахункових документів

Враховуючи звернення громадян до виконкому Металургійної районної у місті ради з питань, пов’язаних з правильністю здійснення розрахунків за придбану продукцію (товари, роботи, послуги) надаємо роз’яснення, які найбільше хвилюють мешканців нашого району та міста.

1.  Чи обов’язково суб’єкт господарювання повинен видати розрахунковий документ покупцю товарів (замовнику послуг)?

Відповідно до законодавства України суб’єкти господарювання сфери торгівлі, у тому числі на ринках і на відстані (через мережу Інтернет), ресторанного господарства та послуг зобов'язані видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми (чек, квитанцію), що засвідчує факт купівлі товару або замовлення будь-якої послуги. Це може бути як касовий чек, так і товарний чек, виписаний вручну.

Деякі суб’єкти господарювання видають розрахункові документи тільки на вимогу споживачів. Це є порушенням норм законодавства України.

2.  У яких випадках не застосовуються касові апарати?

Статтею 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено перелік видів господарської діяльності, при яких реєстратори розрахункових операцій (касові апарати) не застосовуються, наприклад, у тому числі при:

• здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва;
• продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок;
• здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках.

Якщо суб’єкт господарювання не застосовує реєстратор розрахункових операцій (касовий апарат), то він обов’язково повинен видати розрахунковий документ (товарний чек), заповнений вручну.

3.  Яку інформацію повинен містити розрахунковий документ?

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)», суб’єкт господарювання повинен забезпечити наявність обов’язкових реквізитів розрахункового документа.

У разі відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також не дотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Розрахунковий документ повинен містити інформацію, за якою може бути чітко ідентифіковано суб’єкта господарювання (назва, код, адреса) та товар/послугу (назва, ціна, кількість, вага, загальна сума), а також дату (день, місяць, рік) проведення розрахункової операції, найменування і підпис суб’єкта господарювання.

4.  Чи усі суб’єкти господарювання повинні застосовувати платіжні термінали?

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів», суб’єкти господарювання сфери торгівлі та послуг, які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій та здійснюють торгівлю на торговельних об’єктах площею понад  20 кв. м. повинні встановити платіжні термінали.

Увага! На автозаправних станціях термінали встановлюються, навіть, якщо їх торговельна площа менша ніж 20 кв. м.

5. У який термін повертаються кошти при поверненні продукції?

Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

6. Чи правомірні дії суб’єкта господарювання щодо вимоги пред’явлення паспорту при поверненні коштів споживачу за придбану продукцію?

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці повинна скласти акт про видачу (повернення) коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги).    Підставою цієї норми є наказ Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (пункт 8 розділу ІІІ).

Але, суб’єкт господарювання повинен отримати від покупця згоду на обробку персональних даних та гарантувати їх збереження протягом 3-х років.

7. Чи повинен суб’єкт господарювання видавати розрахунковий документ у разі укладання договору при наданні будь-якої послуги?

Виконавець послуг повинен видавати розрахунковий документ (чек, квитанцію), що підтверджує факт сплачених коштів після кожної операції з надання послуги (повний розрахунок, внесення авансу, внесення часткової оплати за остаточним розрахунком).

8. Чи дійсним буде розрахунковий документ (чек) без печатки?

Суб’єктам господарювання Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» надано право самостійно визначати порядок організації своєї діяльності та відповідно приймати рішення щодо використання печаток.

У разі виникнення спірного питання щодо здійснення розрахунків необхідно першочергово звернутися до адміністрації магазину (закладу)                          

           Для посилення захисту прав споживачів 15 березня 2017 року виконкомом Металургійної районної у місті ради буде організовано          День “прямого телефону” з 09.00 до 12.00 тел. 90-67-87. На Ваші запитання надасть відповідь спеціаліст з питань захисту прав споживачів  виконкому Металургійної районної у місті ради.

До уваги споживачів!

Застереження щодо неналежного виконання замовлень з установки металопластикових виробів!

До виконкому Металургійноїрайонної у місті ради надходять чисельні звернення на порушення строків установки металопластикових виробів (вікон, дверей, балконів) підприємця, офіс якого розміщений за адресою:   вул. Героїв АТО, 66/1 .

Звертаємо увагу замовників послуг на те, що спірні питання стосовно якості виконання замовлення вирішуються виключно на договірних засадах, які передбачені умовами договорів.

Рекомендуємо замовникам послуг першочергово звернутися до суб’єкта господарювання (виконавця послуг) з обґрунтованими вимогами.

Рекомендуємо пред'являти вимоги виключно у письмовій формі. Заява-претензія подається у двох примірниках, один з яких з відміткою суб’єкта господарювання або його працівника (дати прийняття заяви, прізвища, ініціалів та посади працівника, який прийняв заяву) залишається у замовника послуг. Якщо працівники суб’єкта господарювання відмовляються приймати заяву-претензію, то слід відправити її поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо після закінчення встановленого законом строку претензія буде проігнорована (не надана відповідь), то в цьому випадку замовник послуг має право звернутися до Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39а, тел. (056)7708322), виключно до повноважень якої віднесено проведення перевірок у суб’єктів господарювання щодо дотримання ними правил надання послуг та вжиття відповідних заходів у разі порушення прав споживачів, або до суду. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У разі необхідності спеціаліст з питань захисту прав споживачів виконкому Металургійної районної у місті ради  надасть допомогу у складанні листів до виконавців послуг та контролюючого органу у сфері захисту прав споживачів.(пр. Миру,42 , каб.7, тел. (0564)90 67 87)

Додатково повідомляємо розслідування діянь, які мають ознаки шахрайства (введення в оману, відсутність виконавця послуг за вказаною адресою у договорі та інші), а також порушення порядку провадження господарської дiяльностi без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, визначення осіб та їх місцезнаходження відносяться до компетенції правоохоронних органів.

ПОРАДИ СПОЖИВАЧАМ

Звертаємо увагу споживачів на права, якими їм необхідно скористатися, як при виборі виконавця послуги та оформлення замовлення.

При придбанні або замовленні металлопластикових виробів споживач має право вимагати у суб`єкта господарювання для ознайомлення:

• свідоцтво про його державну реєстрацію як суб’єкта господарювання;
• інформацію про виробника продукції (його найменування, місцезнаходження, контактні телефони) та монтажника робіт;
• інформацію про продукцію (профіль, склопакет, колір, тощо) та документи, що засвідчують її якість і безпеку;
• попередню інформацію про умови договору з надання послуг з установки металопластикових виробів (вартість замовлення, порядок оплати, строки виконання робіт, відповідальність виконавця послуг, гарантійні зобов’язання виробника і виконавця, тощо).

При ознайомленні з вказаними документами вже на першому етапі можна зробити певні висновки – чи слід замовляти вироби саме у цього суб’єкта господарювання? Відсутність будь-якої інформації про виробника, виконавця послуг і продукцію відразу викликає сумніви в якості металопластикових виробів, їх установки і подальшого використання.

Перевагу слід віддавати стаціонарно розміщеним підприємствам та місцевим виробникам, а також таким виконавцям послуг, які достатньо довго працюють у цій сфері діяльності і мають хороші відгуки про свою роботу.

Основною умовою замовлення металлопластикових виробів є укладення письмового договору, оскільки всі усні домовленості між споживачем і суб`єктом господарювання можна довести тільки у судовому порядку.

Оформлення заказу необхідно здійснювати за місцем розташування надавача послуг, а не на дому.

Бажано, щоб суб’єкт господарювання був зареєстрований у місті Кривий Ріг.

Звертаємо увагу, однією з хитрощів суб`єктів господарюванняпри укладенні договору є відсутність в ньому інформації щодо такої послуги як монтаж виробів, що приводить до неможливості пред`явлення претензій споживача до якості монтажу виробів.

Крім того споживачу, обов`язково необхідно отримати від підприємства розрахунковий документ про оплату замовленої послуги, або відмітки в договорі про його оплату з вказівкою сплаченої суми.

Нагадаємо,відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення строків виконання замовлення (надання послуги) згідно з договором споживач має право вимагати за кожний день прострочення пеню у розмірі трьох відсотків вартості (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.       Тобто, при оформленні договору необхідно звертати увагу на розмір пені (неустойки) за порушення строків установки металопластикових виробів.

Сподіваємося, що наші поради будуть Вам корисні.

Поради споживачу при купівлі взуття

Суб'єкт господарської діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю взуттям, повинен забезпечити покупцям зручні умови для ознайомлення, вибору та примірки взуття. Для цього торговельні (демонстраційні) зали обладнуються банкетками або ослонами, підставками, дзеркалами, килимками, ріжками. При продажу дитячого взуття обов'язкова наявність стопоміру.

Згідно правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами продаж взуття в торговельних підприємствах, де відсутні умови для примірювання, забороняється. Перед тим як, приміряти взуття, необхідно звірити маркувальні дані на ньому. На кожній напівпарі взуття повинно бути нанесене маркування (на внутрішній підкладці взуття та устілці).

Маркування взуття передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, модель, розмір, повноту, знак "Ст."(стандартне), дату виготовлення (місяць, рік), найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар, номер контролера відділу технічного контролю. Такі маркувальні дані можуть бути розміщені і на ярликах, які прикріпляються до підкладки взуття або інших деталей.

На поверхні коробки взуття повинна бути етикетка з нанесенням відповідного маркування. Впевнившись, що маркувальні дані на коробці взуття відповідають маркувальним даним на самому взутті, споживач може приступити до його примірки. Приміряти взуття необхідно на обидві стопи, бажано постояти в ньому та впевнитись, що воно не тисне. Якщо взуття підійшло по розміру, далі потрібно оглянути взуття на предмет його якості.

 Купуючи взуття необхідно вимагати у продавця інформацію про:

• склад сировини, з якого воно виготовлено (натуральні чи штучні матеріали),
• про умови використання та догляду за взуттям (інструкція повинна бути вкладена в індивідуальну упаковку кожної пари взуття);
• гарантійні терміни експлуатації взуття.

Гарантійний строк – це строк, протягом якого виробник (продавець) бере на себе зобов’язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв’язку з введенням її в обіг. У торговельному (демонстраційному) залі на видному місці обов'язково вивішується інформація про гарантійні терміни взуття, що є у продажу, їх обчислення з урахуванням сезонності. Будьте уважними, деякі продавці установлюють завідомо малий гарантійний строк на взуття, наприклад 14 днів, пропонуючи підписати договір купівлі-продажу. Мінімальний гарантійний термін відповідно до державних стандартів України складає 30 днів. Гарантійні терміни визначаються від дня продажу або з початку відповідного сезону і встановлюються виробником або суб’єктом господарювання.

За ознаками сезонності взуття поділяється на:

• зимове - утеплене всіх видів;
• весняно-осіннє - чоботи, напівчоботи, черевики, напівчеревики неутеплені, туфлі закриті на товстій підошві з пористої гуми або поліуретанів;
• літнє - туфлі літні відкриті, сандалети, сандалі та інше.

Початок відповідного сезону на взуття (постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 172):

• зимового асортименту з 15 листопада по 15 березня;
• весняно-осіннього асортименту з 15 березня по 15 травня та з 15 вересня по 15 листопада;
• літнього асортименту з 15 травня по 15 вересня.

У гарантійні терміни на сезонні товари не включається час іншого сезону (міжсезонний період).
Касовий чи товарний чек потрібно зберігати протягом гарантійного терміну товару.

Згідно із ст. 8 Закону України “Про захист прав споживачів” споживач, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

• пропорційного зменшення ціни;
• безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
• відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених висновком експертизи, споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

• розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
• вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний з числа наявного у продавця (виробника) товару.

В першу чергу потрібно звернутися з письмовою заявою до суб‘єкта господарювання, у якого було куплено взуття. При цьому необхідно в обов‘язковому порядку пред‘явити документ, який засвідчує факт купівлі (касовий або товарний чек). Письмову заяву необхідно надати у двох примірниках. На другому примірнику, який залишається у споживача, суб‘єкт господарювання повинен зробити відмітку про прийняття заяви до розгляду (дати прийняття заяви, прізвища, ініціалів та посади, який прийняв заяву). У випадку, коли суб‘єкт господарювання відмовляється прийняти заяву, необхідно один екземпляр направити на його адресу поштою з повідомленням про вручення.

Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, зобов'язані прийняти товар неналежної якості в споживача, видати йому документ, що підтверджує одержання товару, і задовольнити його вимогу. Вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Але, якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання чи зберігання або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Споживач має право обміняти взуття належної якості на аналогічне у продавця, в якого він був придбаний, якщо воно не задовольнило його за формою, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.

Обмін взуття належної якості провадиться, якщо воно не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі.

Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, або в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів. Рекомендуємо суб‘єктам господарювання дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів та правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.