№ з/п

Тип об’єкта топоніміки

Назва об’єкта топоніміки

Запропонована назва

Кількість набраних голосів

Примітка

1

Провулок

3-й Сальський

Баштанний

453

Волошковий

428

вулиця існує у Ц-М р-ні

Віктора Гладуша

289

Гречаноподівський

44

2

Провулок

4-й Сальський

Нескорених

603

Ромашковий

240

Володимира Бадова

148

Веселий

148

Суничний

75

3

Вулиця

Абхазька

Вишень

491

Березова

293

Калинова

296

вулиця існує в Інг. р-ні

Дібровна

234

Бузкова

0

вулиця існує в Інг. р-ні

4

Вулиця

Актюбінська

Амстердамська

844

Кактусова

370

Єдності

0

вулиця існує у Ц-М р-ні

5

Вулиця

Аносова

Брунькова

880

Арцизька

211

Палиха

123

6

Вулиця

Байкальська

Миколи Ніконова

819

Мрії

270

Світязька

125

7

Вулиця

Балашовська

Базальтова

668

Олександра Висоцького

360

Балка Ставна

186

8

Вулиця

Бардіна

Горобина

640

Левка Лук'яненка

377

Ганни Армашової

197

9

Вулиця

Бехтерева

Старослов'янська

859

Отаманська

480

Однокласників

145

Козацька

0

вулиця існує у Саксаг. р-ні

10

Вулиця

Бородіна

Кутова

699

Михайла Лисиці

310

Сергія Лещенка

205

11

Проспект

Гагаріна

Університетський

475

Свободи

312

Героїв Небесної Сотні

309

Інститутський

47

Української мови

46

Материнства

25

12

Вулиця

Крилова

Зіркова

783

Миколи Резуненка

283

Караїмська

148

13

Вулиця

Ландау

Балка Червона

876

Лілії Баринової

338

14

Вулиця

Можайського

Вербна

673

Жасминова

280

Віталія Костенка

261

15

Вулиця

Нахімова

Сталева

631

Зінаїди Бородіної

443

Софії Русової

105

Заводчани

35

16

Вулиця

Нежданової

Заможна

576

Ольги Кобилянської

438

Подружжя Зибіних

200

17

Вулиця

Орловська

Іллі Мечникова

618

вулиця існує у Тернів. р-ні

Сливова

596

18

Вулиця

Салтикова-Щедріна

Господарська

509

Світлодарська

397

Федора Полушка

308

19

Вулиця

Скочинського

Героїнь

516

Радісна

461

Марії Пихай

237

20

Вулиця

Софії Ковалевської

Балкова

564

Віталія Гужевського

383

Мері Картрайт

154

Прибалкова

143

21

Вулиця

Стєклова

Жасминова

688

Зелене містечко

526

22

Вулиця

Стрєльникова

Дениса Комара

903

Архітектора Каракіса

154

Анастасії Рак

84

Михайла Костюченка

63

23

Вулиця

Суворова

Олени Степанів

975

Гарета Джонса

239

24

Вулиця

Тарасової

Довкілля

699

Венедикта Креминського

286

Євпраксії

229

25

Вулиця

Успенського

Чорноморська

491

Ісмаїла Гаспринського

398

Павла Шевченка

325

26

Вулиця

Ціолковського

Віталія Власова

789

Гайдамацька

331

Миколи Перчина

94

27

Вулиця

Чаадаєва

Чорнобаївська

950

Григорія Павленка

264

28

Вулиця

Чайковського

Шевченківська

704

Підгірна

260

Бориса Антопольського

180

Стелюшок

70

 № з/п

Адміністративний район розташування

Тип об’єкта топоніміки

Назва об’єкта топоніміки

Пропонована назва об'єкта топоніміки

Обґрунутвання  пропонованої назви

Автор пропозиції

1

Металургійний

Провулок

3-й Сальський

Волошковий

вх. № М-39-Е від 30.11.2023  Малютіна Тетяна Володимирівна

Баштанний

Провулок знаходиться поруч з вулицею Баштанна. Мешканці звикли використовувати назву для вказання руху до вулиці Баштанна. 

вх. № М-39-Е від 30.11.2023  Малютіна Тетяна Володимирівна

Гречаноподівський

Біля провулку розташований шлях до сусіднього села – Гречаних Под

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Віктора Гладуша

ГЛАДУШ, Віктор Дмитрович (1937-2010) – заслужений металург України (1984), директор Криворіжсталі (1981-1986), державний діяч, перший Державний міністр з питань промисловості і транспорту незалежної України (1991-1992), Надзвичайний і повноважний посол України, перший заступник міністра України з зовнішньоекономічних зв’язків (1992- 1994), народний депутат України II скликання (1994-1998). Громадськістю Кривого Рогу віднесений до громадського списку фахових Легенд трудового Кривбасу за трудові досягнення у сфері металургії

вх.№ 3078/25 від 27.11.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Громадська спілка "Координаційна рада "Кривий Ріг-рідне місто"

2

Металургійний

Провулок

4-й Сальський

Веселий

вх. № М-39-Е від 30.11.2023  Малютіна Тетяна Володимирівна

Ромашковий

вх. № М-39-Е від 30.11.2023  Малютіна Тетяна Володимирівна

Нескорених

вх. № М-39-Е від 30.11.2023  Малютіна Тетяна Володимирівна

Суничний

Назва, що викликає позитивні емоції

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Володимира Бадова

БАДОВ, Володимир Федорович (10.07.1952, м.Орджонікідзе, Дн.обл – 27.07.1995, Кр. Ріг) – у 1974-1995 роках відомий горновий ДП № 9 КМК «Криворіжсталь», народний депутат Верховної Ради України I скликання (1990-1994), проголосившу Декларацію про державний суверенітет (1990) та Акт Незалежності України (1991)

вх.№ 3078/25 від 27.11.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Громадська спілка "Координаційна рада "Кривий Ріг-рідне місто"

3

Металургійний

Вулиця

Абхазька

Вишень

Формує гарний та співзвучний топонімічний ансамбль з вулицями: Ясенів, Яворів

вх. № 3146/35 від 30.11.2023

Тетяна Мельниченко

Громадська організація "ЕкоТЕКА"

Березова

вх. № М-39-Е від 30.11.2023  Малютіна Тетяна Володимирівна

Калинова

вх. № М-39-Е від 30.11.2023  Малютіна Тетяна Володимирівна

Бузкова

вх. № М-39-Е від 30.11.2023  Малютіна Тетяна Володимирівна, вул. Бобруйська, буд. 22, +380671592819

Дібровна

Назва, що викликає позитивні емоції

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

4

Металургійний

Вулиця

Актюбінська

Кактусова

вх. № М-39-Е від 30.11.2023  Малютіна Тетяна Володимирівна

Єдності

вх. № М-39-Е від 30.11.2023  Малютіна Тетяна Володимирівна,

Амстердамська

На честь столиці Нідерландів

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

5

Металургійний

Вулиця

Аносова

Палиха

1. Палиха – дощ зі снігом у давнину на Криворіжжі ( Енциклопедія Криворіжжя / уп..В.П. Бухтіяров. Кривий Ріг: Явва, 2005. Т.2, С.238)
2. Формує гарний та співзвучний топонімічний ансамбль з вулицею Лісоводів

вх. № 3146/35 від 30.11.2023
Тетяна Мельниченко
Громадська організація "ЕкоТЕКА"

Брунькова

Приємна назва

вх. 3181/35 від. 04.12.2023
Хараїм Олена Анатоліївна

Арцизька

На честь міста Арциз Одеської області

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

6

Саксаганський, Металургійний

Вулиця

Байкальська 

Мрії

Літак майбутнього

вх. 3151/21 від 01.12.2023
Маліновська Людмила Миколаївна

Світязька

На честь озера Святязь у Волинській області

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Миколи Ніконова

Пропонується присвоїти нову назву на честь Миколи Ніконова- видатного криворіжця, захисника України, який нагороджений званням Героя України. Увічнення Героя України у назві вулиці буде сприяти вихованню патріотично-налаштованої молоді та допоможе увічнити тих, хто ціною власного життя захищав наше майбутнє.
Микола Артурович Ніконов (9 серпня 1985 року, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області — 12 березня 2022 року, м. Маріуполь Донецької області) — командир першого загону спеціальних операцій капітан 2 рангу 73 МЦСпО Сил спеціальних операцій Збройних сил України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Народився 9 серпня 1985 року у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Закінчив криворізьку загальноосвітню школу № 85. Служив у 73-му морському центрі спеціальних операцій. У 2011—2012 роках «морський котик» брав участь у міжнародних військових навчаннях. З 2014 року воював на Донбасі, захищаючи свою країну від російських окупантів. 2014 року зі своєю групою 73-го морського центру спеціальних операцій здійснив глибокий розвідувальний рейд до самого кордону з РФ під Новоазовськом, що на Донеччині. 2 червня 2015 року брав участь у в атаці групи 73 МЦСпО на опорний пункт російських військ під селищем Чермалик Донецької області, щоб знищити кочівний міномет окупантів, що обстрілював селище. За 5 років на чолі загону жодного разу не був у відпустці. Встановив 3 світових рекорди на Ironman в США. Група під керівництвом капітана 2-го рангу Миколи Ніконова провела зухвалу спецоперацію в окупованому Новоазовську, зайшовши на 70 км в тил ворога та підірвавши військові запаси окупантів. За 12 діб героїчної оборони Маріуполя його підрозділ знищив шість одиниць військової техніки та близько 50 одиниць живої сили противника. Микола Ніконов керував переміщенням підрозділу на більш безпечну ділянку оборонного рубежу та до останнього залишався прикривати підрозділ. Героїчно загинув під вогнем ворожих РСЗВ, коли виводив групу, яка потрапила в оточення. Снаряд, випущений з ворожого БМ-21 «Град», влучив у авто з командиром та старшиною, але підрозділ успішно зайняв вигідну оборонну позицію. Нагороди: ● Орден Богдана Хмельницького III ступеня (29 липня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4] ● Звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (19 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

вх. № С-37-Е від 27.11.2023
Станкевич Катерина Миколаївна

7

Металургійний

Вулиця

Балашовська

Базальтова

1. Базальт - найпоширеніша гірська порода, складається з плагіоклазу і містить відносно небагато кремнію.
2. Формує гарний та логічний топонімічний ансамбль з вулицею Шиферна

вх. № 3146/35 від 30.11.2023
Тетяна Мельниченко
Громадська організація "ЕкоТЕКА"

Балка Ставна

На честь природної форми рельєфу – Балки Ставної, яка розташована біля цієї вулиці

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Олександра Висоцького

ВИСОЦЬКИЙ, Олександр Степанович (1934-2008)- Герой праці (1966), знаний робітник - бурильник шахти «Саксагань» Ру ім.Дзержинського та шахти № 1 «ім..Артема», державний діяч. Його імя занесене на міську Стелу Героїв в парку «Героїв» міста. Громадськістю Кривого Рогу віднесений до громадського списку фахових Легенд трудового Кривбасу за трудові подвиги у шахтарській справі.

вх.№ 3078/25 від 27.11.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Громадська спілка "Координаційна рада "Кривий Ріг-рідне місто"

8

Металургійний

Вулиця

Бардіна

Горобина

Формує гарний та співзвучний топонімічний ансамбль з вулицею Солов'їною.

№ 3146/35 від 30.11.2023
Тетяна Мельниченко
Громадська організація "ЕкоТЕКА"

Левка Лук'яненка

На честь Л.Лук'яненка-українського дисидента та громадського діяча

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Ганни Армашової

АРМАШОВА, Ганна Федорівна (1910 – 1981) – Герой праці (1960), знатна жінка робітниця в будівельній галузі з 1931 року, бригадир будівельної бригади тресту « Криворіжбуд» на будівництві Криворіжсталі та об’єктах інфраструктури Кривого Рогу. Її імя занесене серед небагатьох жінок на міську Алею Слави в парку «Героїв» міста.

вх.№ 3078/25 від 27.11.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Громадська спілка "Координаційна рада "Кривий Ріг-рідне місто"

9

Металургійний

Вулиця

Бехтерева

Однокласників

Мешканці вулиці запропонували таку назву

вх. № 3166/2131 від 04.12.2023
Воронько Зінаїда Іванівна, голова квартального комітету № 15

Старослов'янська

Мешканці вулиці запропонували таку назву

вх. № 3166/2131 від 04.12.2023
Воронько Зінаїда Іванівна, голова квартального комітету № 15

Козацька

Мешканці вулиці запропонували таку назву

вх. № 3166/2131 від 04.12.2023
Воронько Зінаїда Іванівна, голова квартального комітету № 15

Отаманська

На честь козацьких отаманів. Символічно, що вулиця утворює перехрестя з вулицею Гетьманською

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

10

Металургійний

Вулиця

Бородіна

Кутова

Враховуючи місце розташування топоніма назва є легкою та логічною.

№ 3146/35 від 30.11.2023
Тетяна Мельниченко
Громадська організація "ЕкоТЕКА"

Михайла Лисиці

На честь М. Лисиці (1903-1937) інженера та конструктора, першого директора криворізького Трампарку (1934-1937). Репресований у 1937 році. Вулиця знаходиться неподалік Трампарку, де працював М.Лисиця

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Сергія Лещенка

ЛЕЩЕНКО, Сергій Андрійович (25.08.1930,с.Кодак, Соф.р-н, Дн.обл – 1.07.2008, Кр.Ріг) – Герой праці. Знатний в Кривбасі робітник, будівельник – тесляр. У 1948 році закінчив ремісниче училище Кривого Рогу № 44. У 1948 – 1953 роках тесляр, а у 1953 – 1986 роках бригадир комплексної бригади будівельного управління «Промбуд» № 2 тресту «Криворіжбуд». Активний учасник повоєнної відбудови Кривого Рогу. Працював на всіх великих промислових об’єктах металургійного заводу. За трудовий подвиг при будівництві доменної печі № 9 заводу «Криворіжсталь» у 1975 році удостоєний звання Героя праці з врученням Золотої Зірки Героя. Його ім’я занесене на Стелу Героїв в парку «Героїв» міста.

вх.№ 3078/25 від 27.11.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Громадська спілка "Координаційна рада "Кривий Ріг-рідне місто"

11

Саксаганський, Довгинцівський, Металургійний

Проспект

Гагаріна

Інститутський

Обгрунтування : на проспекті Гагаріна розташовані такі відомі інститути як: Науково дослідний гірничо – рудний інститут (НДГРІ) сьогодні Криворізького національного університету. Історія НДГРІ сягає у 1933 рік, коли був створений відомий усьому світу науково – дослідний заклад для гірничо – рудної промисловості. З 1935 року заклад знаходиться у Кривому Розі. На початку 60 – х років на проспекті Гагаріна № 57 була побудована потужна науково – дослідна база інституту. Здобутки закладу і в минулому і сьогодні вражаючі. Криворізький Державний педагогічний університет (КДПУ/КДПІ) історія створення якого сягає у 1930 рік, з 1966 року знаходиться у побудованих тоді приміщеннях по пр..Гагаріна № 54. Університет є потужним навчальним вищим закладом який відомий всій країні своїми здобутками в освіту Кривого Рогу, Дніпропетровщини і України. Його випускники є потужною складовою як шкільної так і професійної освіти Кривбасу і Криворіжжя, є потужним центром реформування освіти під Всеукраїнською ідеєю «Незалежна Україна – в європейській родині!» Функціонально проспект молодіжний, студентський, науковий. Перейменування проспекту Гагаріна на проспект Інститутський вважаю буде відповідати історичній правді, поєднувати минуле з сьогоденням і майбутнім, буде свідченням про велику шану яку віддають криворіжці науковцям і освітянам міста, інженерам дитячих душ,  буде сприяти підвищенню престижності вищої освіти і професії вчителя у місті і України.

вх.№  від 04.12.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Почесний громадянин міста Кривого Рогу

Університетський

На проспекті знаходяться відомі у місті наукові та навчальні заклади.

вх. № 3181/35 від. 04.12.2023
Хараїм Олена Анатоліївна

Героїв Небесної Сотні

20 лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".

№ 3146/35 від 30.11.2023
Тетяна Мельниченко
Громадська організація "ЕкоТЕКА"

Материнства

вх. № 3174/25 від 04.12.2023
Ольга Павлівна Костіна, контактна особа громадської ініціативи "рівні у кривому"

Української мови

"Конституційний Суд України зазначає, що закарбований приписами частин першої, другої статті 10 Конституції України юридичний статус української мови як державної є водночас засадничою конституційною цінністю, питомою ознакою й ключовим чинником єдності (соборності) Української держави та невіддільною частиною її конституційної ідентичності. Як інститут української державності, що поєднує юридичний і ціннісний складники, українська мова покликана виконувати інтегрувальну (соборницьку) функцію та забезпечувати єднання й монолітність українського суспільства різнорівнево. Українська мова як державна мова є важливим інструментом упорядкування діяльності всієї державної влади та місцевого самоврядування, їй належить вирішальна роль у забезпеченні політичної єдності держави та суспільної згуртованості суголосно одному з прагнень, що ними керувався конституцієдавець при ухваленні Конституції України 28 червня 1996 року, зокрема "піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України" (абзац п’ятий преамбули Конституції України). Українська мова є невіддільним атрибутом української державності, що зберігає свою історичну спадкоємність від давньокиївської доби. Мовне питання постійно було присутнє в національно-культурній та політичній боротьбі українців за власну державу. У бездержавний період саме українська мова заступала собою відсутність Української держави як основної форми інтегрування й буття етнонації. Як визначальний чинник і головна ознака ідентичності української нації, яка упродовж багатьох віків проживає на споконвічно своїй території та становить абсолютну більшість населення України, українська мова завдяки закладеному в ній самій націєтвірному началу є базовим системотвірним складником української державності та її основою. Як мова автохтонного, найчисельнішого й титульного етносу українська мова має статус єдиної державної мови в Україні, що відповідає світовій практиці. Загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави, оскільки мова - це своєрідний код нації, а не лише засіб спілкування. Без повноцінного функціонування української мови в усіх ділянках публічного життя суспільства на всій території України українській нації загрожує втрата статусу й ролі титульної й державотвірної нації, що є рівнозначним загрозі зникнення Української держави з політичної карти світу. Українська мова - доконечна умова (conditio sine qua non) державності України та її соборності. Україна - це єдиний у світі ареал, де може бути гарантовано збереження, існування й усебічний розвиток української мови і, відповідно, української нації як державотвірної, тому будь-які зазіхання на юридичний статус української мови як державної на території України неприпустимі, оскільки порушують конституційний лад держави, загрожують національній безпеці та самому існуванню державності України. Поряд із Державним Прапором України, Державним Гербом України та Державним Гімном України українська мова є невіддільним атрибутом Української держави. Тому будь-які прояви зневаги до державної мови слід розцінювати як такі, що ганьблять саму державу, а отже, є недопустимими. Публічний глум над українською мовою або її умисна дискредитація є зазіханням на конституційний лад України, образою національної гідності її громадян, що має бути переслідуваним за законом. Застосування української мови має відповідати стандартам державної мови. Порушення стандартів і порядку застосування української мови є неприпустимим..." І далі "Особливу функцію державна мова виконує в реалізації особою права на освіту, що є життєво важливим інструментом реалізації інших людських прав (прав людини). Мета освітнього процесу - не лише надати учневі/учениці академічних знань та вмінь, а й виховати в ньому/ній також повагу до національних цінностей тієї держави, в якій він/вона живе, до національних цінностей держави його/її походження та підготувати його/її до свідомого самостійного й повновартісного життя в суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру й громадянської злагоди. Свідоме самостійне й повновартісне життя в українському суспільстві не є можливим без знання державної мови, яка є мовою загального спілкування в суспільстві та мовою демократичної участі. Належне володіння державною мовою на відповідному рівні дає змогу людині повноцінно брати участь у суспільному житті та демократичних процесах. Члени суспільства, які розуміють і поважають цінності, що на них спирається Конституція України, становлять передумову існування України як правдиво демократичної держави, заснованої на "верховенстві права" (правовладді). Україна, як і кожна інша держава, має право вибирати таку власну мовну модель освіти, яка найкраще забезпечує оволодіння державною мовою як символічним та інструментальним механізмом суспільного єднання..." Це є виписка з РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО  СУДУ  УКРАЇНИ у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної",  м.Київ, 14 липня 2021 року, № 1-р/2021.Саме на цій вулиці розташований Криворізький державний педагогічний університет (за адресою проспект Гагаріна, 54, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000), що готує майбутніх вчителів української мови. Саме цією вулицею струмить джерело української мови.

вх. № 3029/35 від 24.11.2023
 Андржеєвський Анатолій Вікторович

Свободи

На честь однієї з найвищих цінностей людини. У Гімні України є такий рядок "… дишу й тіло ми положим за нашу свободу"

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністраторкраєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

12

Металургійний

Вулиця

Крилова

Зіркова

Назва викликає позитивні емоції

вх. № А-431-П від 29.11.2013
Денис Анатолійович Арсенюк, голова квартального комітету № 18

Караїмська

На честь корінного народу Криму-караїмів

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Миколи Резуненка

РЕЗУНЕНКО, Микола Никифорович (9.05.1927, Херсонська обл. – 1982, Кривий Ріг). Знатний робітник. Заслужений будівельник України. Після Другої світової війни (1939-
1945) закінчив Фабрично-заводське училище (1947) . У 1948-1955 роках монтажник БУ № 2 тресту «Стальконструкція». У 1955 – 1982 роках бригадир БУ № 106 тресту «Криворіжстальконструкція» Мінмонтажспецбуду України. Відомий віртуальний спеціаліст з монтажу металевих конструкцій, який звершував трудові подвиги. Виконував надзвичайно відповідальні роботи з «рихтування» блоків металоконструкцій вагою до 80 тонн та забезпечував змонтованим блоком проектні розміри до 20 мм в баштових надшахтних спорудах шахт Гігант, Батьківщина, Зоря, Жовтнева, Фрунзе, Ювелейна, Гвардійська, Первомайка, комплексів доменних печей. На запрошення гірників виконував надзвичайно ювелірні роботи з монтажу спеціальних коробчатих провідників в стволах по яким рухались шківи . Такі роботи він виконував майже на усіх шахтах Кривбасу.

вх.№ 3078/25 від 27.11.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Громадська спілка "Координаційна рада "Кривий Ріг-рідне місто"

13

Металургійний

Вулиця

Ландау

Балка Червона

На честь природної форми рельєфу – Балки Червоної. Вулиця розташована на схилі цієї балки

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Лілії Баринової

Лілія Баринова (12.04.1926 - 1998), професорка (1972), докторка медичних наук (1980). Закінчила Київський медичний інститут. Працювала лікарем-стоматологом у Львові. КУ 1961-1976 рр. - асистентка, доцентка кафедри ортопедичної стоматології Львівського медичного інституту. У 1976-1993 - завідувачка кафедрою ортопедичної стоматології факультету вдосконалення лікарів Дніпропетровської медичної академії (Кривий Ріг). Авторка 150 праць, 1 монографії, 50 рацпропозицій. Уперше в Україні організувала паралельні курси лікарів-ортопедів із зубними техніками, курси ортодонтів. Підготувала 2 кандидаток медичних наук. Очолювала міське товариство стоматологів.

вх. № 3174/25 від 04.12.2023
Ольга Павлівна Костіна, контактна особа громадської ініціативи "рівні у кривому"

14

Металургійний

Вулиця

Можайського

Жасминова

Нейтральна назва, викликає позитивні емоції

вх. № А-431-П від 29.11.2013
Денис Анатолійович Арсенюк, голова квартального комітету № 18

Вербна

Назва, що викликає позитивні емоції

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Віталія Костенка

КОСТЕНКО, Віталій Олексійович (27.11.1940, Царич.р-н, Дн.обл – 13.01.2017, Кр.Ріг) – знатний робітник – монтажник. У 1960 – 1990 роках бригадир монтажників спеціалізованого будівельного управління № 107 тресту «Криворіжстальконструкція» Мінмонтажспецбуду України. За проявлений трудовий подвиг на великих промислових новобудовах Криворіжжя у 1980 році присвоєно звання Героя. Його ім’я занесене на Стелу Героїв в парку «Героїв» міста.

вх.№ 3078/25 від 27.11.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Громадська спілка "Координаційна рада "Кривий Ріг-рідне місто"

15

Металургійний

Вулиця

Нахімова

Заводчани

В зв’язку з тим що вулиця розташована в безпосередній близькості до Металургійного Заводу. Беззаперечно Завод впливає на життя мешканців. Більшість мешканців працює на цьому підприємстві, або в безпосередній близькості з ним. Тому назва вулиці Заводчани підкреслить цю близькість, та повисить характерну пізнаваємось районну. Мешканці будуть відчувати свою причетність до самого великого металургійного підприємства. Проте це допоможе і підприємству зрозуміти свою відповідальність за благоустрій прилежних до нього вулиць

вх. № Є-41-Е від 04.12.2023
Єгоров Ігор Геннадійович

Сталева

Формує гарний та співзвучний топонімічний ансамбль з вулицею Криворіжсталі.

№ 3146/35 від 30.11.2023
Тетяна Мельниченко
Громадська організація "ЕкоТЕКА"

Софії Русової

На честь видатної української письменниці та педагогині С. Русової (1856-1940)

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Зінаїди Бородіної

БОРОДІНА, Зінаїда Іванівна (1919-2003) – заслужений лікар України, незмінний завідувач хірургічним відділенням другої Криворізької лікарні на протязі 30 років (1953- 1983). Ініціатор запровадження спеціалізованих медичних центрів. Засновник нової школи підготовки медичних кадрів в Кривому Розі. З початку 60-х років поклала особисто практику операції на серці безпосередньо у місті. Відома беззаперечна визначна особистість в професійній хірургічній і медичній спільноті Кривбасу. Ії досягнення відомі далеко за межами міста і відзначені найвищими урядовими нагородами країни. Громадськістю Кривого Рогу віднесена до громадського списку фахових Легенд трудового Кривбасу за трудові подвиги у сфері хірургії.

вх.№ 3078/25 від 27.11.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Громадська спілка "Координаційна рада "Кривий Ріг-рідне місто"

16

Металургійний

Вулиця

Нежданової

Заможна

Мешканці вулиці запропонували таку назву

вх. № А-431-П від 29.11.2013
Денис Анатолійович Арсенюк, голова квартального комітету № 18

Ольги Кобилянської

На честь видатної української письмениці О.Кобилянської (1863-1942)

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Подружжя Зибіних

ЗИБІН, Юрій Іванович (1932 - 1998). Заслужений будівельник України. Працівник криворізьких організацій Мінмонтажспецбуду України : у 1955 – 1969 роках – виконроб, начальник дільниці БУ № 107, керуючий трестом «Криворіжстальконструкція». У 1969- 1987 роках Головне управління «Укрстальконструкція» Мінмонтажспецбуду України, керівник. Розробляв і запроваджував новітні методи монтажу металевих конструкцій на промислових підприємствах Кривого Рогу і України. Під його керівництвом монтувались потужні металеві спеціальні конструкції при споруджені доменних печей №№ 6,7,8,9 заводу «Криворіжсталь», ГЗК Кривого Рогу, фабрик, заводів і спеціальних об’єктів на Криворіжжі і в Україні. За трудові подвиги відзначений високими урядовими нагородами. · ЗИБІНА, Майя Опанасівна (1932 - 1980 ). Заслужений лікар України. Доктор медичних наук (д.м.н) У 1960 – 1969 роках головний лікар онкодиспансеру у Кривому Розі. Організатор онкологічної служби в місті. Керувала будівництвом нового комплексу онкоцентру для Криворіжжя. Учасник з’їздів онкологів України , Всесвітнього з’їзду онкологів в Токіо.

вх.№ 3078/25 від 27.11.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Громадська спілка "Координаційна рада "Кривий Ріг-рідне місто"

17

Металургійний

Вулиця

Орловська

Сливова

Весняна перемога

вх. 3151/21 від 01.12.2023
Маліновська Людмила Миколаївна

Іллі Мечникова

На честь видатного українського лікаря та науковця

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

18

Металургійний

Вулиця

Салтикова-Щедріна

Світлодарська

На честь міста Світлодарськ Донецької області

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Господарська

Пропозиція мешканців вулиці

вх. № 3182/35 від 04.12.2023
Хараїм Олена Анатоліївна, голова квартального комітету

Федора Полушка

ПОЛУШКО, Федор Іванович (1907-1992) – відомий бойовий полковник авіації, командир 305 та 12 штурмових авіаційних дивізій в період Другої світової війни (1939- 1945), які забезпечували звільнення Донбасу, Дніпропетровщини, Криворіжжя та інших територій України від німецьких загарбників. Командир авіаційного з’єднання в Кривому Розі. Після війни тривалий час активний учасник ветеранського руху у місті в якому і похований. Нагороджений найвищими нагородами країни за бойові заслуги.

вх.№ 3078/25 від 27.11.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Громадська спілка "Координаційна рада "Кривий Ріг-рідне місто"

19

Металургійний

Вулиця

Скочинського

Героїнь

Враховую топонім поряд Пам’яті Героїв, формується логічний топонімічний ансамбль

№ 3146/35 від 30.11.2023
Тетяна Мельниченко
Громадська організація "ЕкоТЕКА"

Радісна

Назва, що викликає позитивні емоції

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Марії Пихай

ПІХАЙ, Марія Олександрівна (1928 – 2007) – жінка - робітниця Криворіжсталі. Заслужений металург України (1970). За звершений трудовий подвиг в прокатному виробництві присуджено звання Героя праці (1971). Її ім’я занесене на Стелу Героїв в парку «Героїв» міста.

вх.№ 3078/25 від 27.11.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Громадська спілка "Координаційна рада "Кривий Ріг-рідне місто"

20

Металургійний

Вулиця

Софії Ковалевської

Мері Картрайт

Мері Картрайт - британський математик, дамакомандор Ордену Британської імперії (DBE). Вона знайшла велику кількість рішень проблеми, яку вона вивчала; пізніше це почало розглядатися як приклад ефекту метелика.

№ 3146/35 від 30.11.2023
Тетяна Мельниченко
Громадська організація "ЕкоТЕКА"

Прибалкова

Підкреслюється розташування вулиці – при балці

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Балкова

Підкреслюється рельєф місцевості

вх. 3181/35 від. 04.12.2023
Хараїм Олена Анатоліївна

Віталія Гужевського

ГУЖЕВСЬКИЙ, Віталій Миколайович (1928-1977) – заслужений лікар України (1970), відомий організатор охорони здоров’я в Кривбасі. Завідувач відділом охорони здоров’я Криворізького міськвиконкому (1959-1961; 1963-1973). Завідувач відділом охорони здоров’я Дзержинського (з 2016 року Металургійного) району (1954-1957). Головний лікар другої міської лікарні Кривого Рогу (1961-1963)- медсачасті Криворіжсталі. Організатор запровадження в Кривбасі спеціалізованого медичного лікування в медичних центрах, які до цього часу є основою надання медичної допомоги на Криворіжжі. Організатор факультету інституту професійного вдосконалення лікарів. Громадськістю Кривого Рогу 5 віднесений до громадського списку фахових Легенд трудового Кривбасу за трудові подвиги в медичній галузі.

вх.№ 3078/25 від 27.11.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Громадська спілка "Координаційна рада "Кривий Ріг-рідне місто"

21

Металургійний

Вулиця

Стєклова

Зелене містечко

На згадку про Зелене Містечко – величезне робітниче селище з населенням до 10 000 жителів, яке існувало тут до 1970-х років. Вулиця розташована на місці цього зниклого селища

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Жасминова

Жасмин-садова квітка

вх. 3181/35 від. 04.12.2023
Хараїм Олена Анатоліївна

22

Металургійний

Вулиця

Стрєльникова

Дениса Комара

Комар Денис Анатолійович (1997-2022) народився у місті Кривий Ріг, закінчив у 2012 році Криворізьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 128. Денис з дитинства захоплювався військовою справою. У свої юні роки , закінчив Криворізьку школу рукопашного бою при СВА "Щит батьківщини". В цій школі було присвоєно звання "інструктор з рукопашного бою" та "інструктор з застосування ТСБ та холодної зброї". Нагороджений Указом Президента України Орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Нагороджений Нагрудним знаком "За заслуги перед містом" ІІІ ступеня. Нагороджений Нагрудним знаком "Гордість Довгинцівського району". Нагороджений нагрудним знаком "Ветеран війни"

вх. № Д-433-П від 01.12.2023
Давиденко Данило Миколайович

Архітектора Каракіса

На честь видатного архітектора Йосипа Каракіса (1902-1988). Автора проєкту забудови Соцміста 1930-х років. Важливо, що вулиця розташована саме на Соцмісті.

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Анастасії Рак

Українська народна художниця, відома роботами в стилі примітивізму, живописом на склі. Членкиня Національної спілки митців народного мистецтва України. Близько 50 років жила і працювала в Кривому Розі.

вх. № 3174/25 від 04.12.2023
Ольга Павлівна Костіна, контактна особа громадської ініціативи "рівні у кривому"

Михайла Костюченка

КОСТЮЧЕНКО, Михайло Іванович (1930- 2021) – Герой України за трудові досягнення (2004). Начальник сортопрокатних цехів № 1 і 2 Криворіжсталі. Державний і громадський діяч. Відомий наставник молоді. Народився 30 вересня 1930р, село Ротівка, тепер Путивльського району, Сумської області. Закінчив Дніпропетровський металургійний інститут, 1955р, інженер - металург , диплом з відзнакою (червоний). Лауреат Державної премії України (1989). За видатні особсті заслуги перед Українською державою по розвитку металургійної промисловості, багаторічну працю і трудову доблесть - Герой України (4.08.2004р), орден Держави (4.08.2004р), Грамота Президії Верховної Ради України. Загальний стаж роботи - 57 років. Його імя занесене на Стелу Героїв в парку «Героїв» міста. У 1955 році закінчив Дніпропетровський металургійний інститут і отримав розподіл як молодий спеціаліст на завод «Криворіжсталь». З тих пір його доля повязана з Кривим Рогом, з металургійним велетнем . Перша посада – вальцювальник. З 1956 р. - змінний майстер третьої бригади. Під керівництвом М.Я. Круподера та А.П. Лихорадова - видатних інженерно-технічних працівників, здійснювалось освоєння нового безперервного двониточного дрібно - сортного стану 250-1. Новий стан швидко налагодив ритмічну роботу та почав перевиконувати планові завдання. У 1958 р. Михайла Івановича призначили старшим майстром МС-250-1, а в 1959 р. призначили відповідальним за пуск нового стану в Китаї. У 1960 р. продовжив роботу на заводі старшим майстром безперервного дрібносортного стану 250-2, згодом - заступником начальника цеху з технології, з 1968 р.- начальником сортопрокатного цеху №1 (СПЦ-1), де працювало п'ять прокатних станів зі штатом понад 2000 осіб. За роки роботи у СПЦ-1 вперше у світі отримано термозміцнений метал з прокатного нагріву, за що Михайло Іванович отримав звання Лауреат премії Ради Міністрів. Щорічно для обміну досвідом здійснювалися робочі поїздки до країн союзу та закордону, у 1974 р. М.І. Костюченко відвідав ФРН з метою експертної оцінки працюючих станів і виявив, що краще українських технологій не працюють жодні. Підтвердженням успішної роботи по раціоналізації та винахідництву в цеху для Михайла Івановича стала нагорода Міністерства металургійної промисловості «Відмінник з раціоналізації та винахідництва». Має понад 100 авторських свідоцтв на винаходи в галузі металургії. У 1984 р. його підхід до роботи металургійних агрегатів на особистій зустрічі відзначили перші особи на той час УРСР. У 1986 р. йому запропонували перейти начальником у СПЦ-2. Погодився. Колектив СПЦ-2 під керівництвом М.І. Костюченка досягнув збільшення строку служби агрегатів та технологій у 5 разів, а нагрівальних печей - у десятки разів. З 2007 року — на пенсії, громадський діяч, наставник молоді металургійних робітничих професій.

вх.№ 3078/25 від 27.11.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Громадська спілка "Координаційна рада "Кривий Ріг-рідне місто"

23

Металургійний

Вулиця

Суворова

Олени Степанів

Олена Степанів - перша жінка-офіцер у Європі, командир жіночої чоти Українських Січових Стрільців, була ув’язнена в радянських таборах.

вх. № 3174/25 від 04.12.2023
Ольга Павлівна Костіна, контактна особа громадської ініціативи "рівні у кривому"

Гарета Джонса

На честь Г.Джонса, британського журналіста, котрий вперше у західній пресі під власним іменем заявив про Голодомор 1932-1933 років.

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

24

Металургійний

Вулиця

Тарасової

Євпраксії

Євпраксія Всеволодівна - князівна із династії Рюриковичів. Німецька імператриця (1088—1105), дружина німецького імператора Генріха IV[2]. Донька великого князя київського Всеволода Ярославича, сина Ярослава Мудрого. Сестра Володимира Мономаха.

№ 3146/35 від 30.11.2023
Тетяна Мельниченко
Громадська організація "ЕкоТЕКА"

Довкілля

Навколишній світ живої і неживої природи

вх. 3181/35 від. 04.12.2023
Хараїм Олена Анатоліївна

Венедикта Креминського

КРЕМИНСЬКИЙ, Венедикт Миколайович ( 16.09.1935, Вінницька обл.- 11.2020, Кр.Рог ) Заслужений будівельник України. 62 роки віддав зразкової праці на будівництві найважливіших об’єктів Кривого Рогу. Закінчив Одеский інженерно – будівельний інститут (1959). У 1959- роках майстер, виконроб, ст..інженер, начальник БУ № 106 тресту «Криворіжстальконструкція», Мінмонтажспецбуду України. Під його керівництвом виконувались спеціальні монтажні роботи на будівництві найскладніших і найважливіших об’єктів Кривбасу. А саме : найвища споруда міста – телевізійна вежа (198м); виговлетення і монтаж вантових покриттів і вітражів Криворізького Державного цирку, закритого Ринку на Соцмісті, надшахтних споруд шахт «Артема 1, 2», «Гвардійська», «Первомайка»; металеві конструкції ДП №№ 6,7,8,9; монтаж збірних і залізобетонних конструкцій Взуттєвої і Поліграфічної фабрик, М’ясокомбінату, Молоко і Хлібо заводів. Нагороджений високими державними нагородами та відзнакою Криворізького міськвиконкому «За заслуги перед містом» за трудові подвиги.

вх.№ 3078/25 від 27.11.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Громадська спілка "Координаційна рада "Кривий Ріг-рідне місто"

25

Металургійний

Вулиця

Успенського

Чорноморська

Враховую топонім поряд вулиця Очаківська, формується логічний топонімічний ансамбль.

№ 3146/35 від 30.11.2023
Тетяна Мельниченко
Громадська організація "ЕкоТЕКА"

Ісмаїла Гаспринського

На честь видатного письменника кримськотатарського народу та громадського діяча І.Гаспринського (1851-1914)

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Павла Шевченка

ШЕВЧЕНКО, Павло Іванович (1929-2007) – український і криворізький відомий педагог та організатор освіти. Заслужений вчитель України (1976). Професор. Ректор Криворізького педагогічного інституту /університету (1979-2000). Завідувач відділу освіти Криворізького міськвиконкому (1965-1978). Народився 30.08.1929 р. в Харківській області. Помер 03.01.2007р. Кривий Ріг. Закінчив Харківський педагогічний інститут(1953р.). У 1953-1958 рр. – директор середньоїшколи у Волинській області. У 1958-1965 рр. учитель історії СШ № 70, директор СШ № 90. У 1965-1979 рр.завідувач відділом народної освіти міськвиконкому. У 1979-2000 рр. – ректор педагогічного інституту / університету . · Автор більше 60-ти наукових праць з історичної тематики. Професор, кандидат педагогічних наук. Нагороджений державними нагородами, відзнакою Криворізького міськвиконкому «За заслуги перед містом». У 1958 році починається криворізький період в житті П.І.Шевченка. У той час Кривбас являв собою велетенський будівельний 7 майданчик. Певна частина новобудов припадала і на заклади освіти, зокрема школи. Саме в школі - новобудові № 70 він почав викладати історію. У 1965-1979 роках П. І.Шевченко очолює міський відділ народної о світи. Під його керівництвом в міс ті було створено 7 8 шкіл передового досвіду з актуальних питань навчання та виховання, 28 опорних шкіл. З'являлись перші автоматизовані класи, ширше використовувались технічні засоби та програмоване навчання. Трудове навчання в Кривому Розі піднялось на рівень, якого воно не знало раніше. У своєму першому виступі на посаді ректора Криворізького державного педагогічного інституту, П.І.Шевченко перед колективом поставив три основні завдання: перше й основне - це наукові кадри, друге - відкриття нових спеціальностей, третє – поліпшення соціально-побутових умов та зміцнення навчально-матеріальної бази інституту. Усі ці завдання згодом були виконані успішно. В 1987 році інститут переведено до 1 категорії вищих навчальних закладів. Діяльність П.І.Шевченка на посаді ректора протягом 21 року дозволила підняти інститут на IV - й рівень акредитації і набути статус Державного педагогічного університету. Вклад П.І.Шевченка в розвиток шкільної і вищої педагогічної освіти Кривого Рогу, області і певною мірою України важко переоцінити. Всі, хто не один рік пропрацював пліч-о-пліч з Павлом Івановичем зауважували, що він був людиною найбільш самовідданою і відповідальною саме у праці. Він їй підпорядковував навіть особисте життя. Дух переможця не полишав його ніколи! Громадськістю Кривого Рогу віднесений до громадського списку Легенд трудового Кривбасу за трудові подвиги у сфері освіти і науки.

вх.№ 3078/25 від 27.11.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Громадська спілка "Координаційна рада "Кривий Ріг-рідне місто"

26

Металургійний

Вулиця

Ціолковського

Миколи Перчина

ПЕРЧИН, Микола Васильович (1.09.1912, Казанка, Херсонська губ. – 15.09.1979, Кр.Ріг, Україна). Голова Криворізької міської ради та її міськвиконкому (1959- 1969). Учасник Другої світової війни (1939-1945), командир саперної бригади. Інженербудівельник тресту «Дзержинськруда», РУ «Кірова». Керував будівництвом Криворізького міського театру ім. Т.Г.Шевченка. Організатор і перший керівник тресту «Криворіжжитлобуд». Завдяки наполегливості Миколи Васильовича як голови Криворізької міської ради і як депутата ВР УРСР на той час в Кривому Розі, як місті обласного підпорядкування, був побудований Криворізький державний цирк. Цирк будувався в складних правових умовах. По усталеній практиці, що існували в той час, такі цирки будувались тільки в обласних центрах. Всупереч цьому, виконуючи накази криворізьких виборців, побажань шкіл, дитячих закладів і закладів культури, батьків - Перчин М.В. прийняв сміливе і відповідальне місцеве рішення ради - побудувати цирк за рахунок місцевого бюджету. Це викликало правову не абияку метушню в деяких правоохоронних і контролюючих органах навколо цього рішення і постаті його ініціатора. Але після втручання П.Шелеста (ЦК КПУ) та особисто Л.Брежнєва (ЦК КПСС), Генеральної Прокуратури в місті обласного підпорядкування Кривому Розі Державний цирк було побудовано за рахунок Державного бюджету і у 1970 році Криворізький цирк відкрив свої двері для перших глядачів. В тих правових умовах це був подвиг голови міськвиконкому. Сьогодні Криворізький цирк - це потужний Державний заклад культури незалежної України, який несе світ, радість, добро і любов криворіжцям, їх молоді і дітям. За трудові і бойові подвиги нагороджений високими урядовими нагородами. За період його керівництва міськвиконкомом (1959-1969) чисельність населення збільшилась на 180 тисяч. Це був потужний період розбудови Гірничо – металургійного комплексу Кривбасу, приїзду у місто десятків тисяч молодих будівельників для яких будувалось житло, інфраструктура для молоді і дітей, заклади освіти, культури, спорту. У цьому процесі голова міськвиконкому Микола Перчин як і на фронті кожен день звершував але вже трудові подвиги

вх.№ 3078/25 від 27.11.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Громадська спілка "Координаційна рада "Кривий Ріг-рідне місто"

Віталія Власова

солдат, навідник  93-ої механізованої окремої бригади "Холодний Яр". Віталій проживав на вул. Тбіліська, яка знаходиться поруч з вул. Ціолковського, мав багато друзів й знайомих з цієї вулиці. Служив у військовій частині 93-ої механізованої бригади "Холодний Яр". З початку служби був стрільцем у мотопіхотному батальйоні. Перебував у зоні АТО. Після 9 місяців перебування в АТО, почав навчатися на навідника мотопіхотного відділення. З перших днів повномаштабного вторгнення брав безпосередню участь у самих гарячих точках фтонту.Віталій разом зі своїми побратимами розбили перші колони російської пехніки, які прямували на нашемісто. Загинув 23 квітня 2022 року у Харквській області с. Червоне, Ізюмського району. Нагороджений Орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно), нагрудним знаком "За заслуги перед містом "ІІІ ступеня.

вх. № В-434-П від 04.12.2023
Власов Артур Ігорович

Гайдамацька

На честь гайдамаків - учасників народно-визвольного руху на Правобережній Україні

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

27

Металургійний

Вулиця

Чаадаєва

Чорнобаївська

На честь Чорнобаївки, населеного пункту у Херсонській області

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Григорія Павленка

ПАВЛЕНКО, Григорій Іванович (14.06.1925,Кр.Ріг – 28.02.2000 Кр.Ріг) – людина робітничої професії. За здійснений трудовий подвиг на будівництві доменної печі № 9 заводу «Криворіжсталь» у 1975 році удостоєний звання Героя праці. Бригадир електромонтажників криворізького спеціалізованого будівельного управління тресту «Дніпроелектромонтаж» Мінмонтажспецстроя України. В цьому управлінні працював з 1944 року все життя. Відбудовував Кривий Ріг після його визволення у 1944 році. Приймав участь у будівництві всіх великих промислових підприємств Гірничо – металургійного комплексу Кривбасу. В його пам'ять навчальні професійні заклади проводять фахові регіональні конкурси на кращого електромонтера. Його ім’я занесене на Стелу Героїв в парку «Героїв» міста.

вх.№ 3078/25 від 27.11.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Громадська спілка "Координаційна рада "Кривий Ріг-рідне місто"

28

Металургійний

Вулиця

Чайковського

Стелюшок

Стелюшок середній, рід трав’янистих рослин родини гвоздичних, поширений на Криворіжжі, часто зустрічається на вологих солонцюватих луках, солончаках, хвостосховища.

№ 3146/35 від 30.11.2023
Тетяна Мельниченко
Громадська організація "ЕкоТЕКА"

Підгірна

вулиця приватної забудови знаходиться під горою, приємна і зрозуміла назва

вх. № А-431-П від 29.11.2013
Денис Анатолійович Арсенюк, голова квартального комітету № 18

Шевченківська

Підкреслюється приналежність вулиці до місцевого топоніму – селища Шевченка

вх. № 3088/35 від 28.11.2023
Антонов Дмитро Андрійович, адміністратор краєзнавчого ресурсу "Криворізька старовина"

Бориса Антопольського

АНТОПОЛЬСЬКИЙ, Борис Хаймович (1927 р.н., СРСР - 2020,Кр.Ріг).Трудовий стаж 70 років. Після закінчення в 1950 році будівельного інституту був направлений для роботи на інженерно-технічних посадах будівельного тресту № 6. Там він працював 8 років. З 1959 по 1968 рік по переводу працював на відповідальних посадах в будівельному тресті Металургійного району «Криворіжбуд», на будівництві нових металургійних потужностей та реконструкції «Криворіжсталі». З 1968 до 1996 р, тобто до останніх часів, був заступником начальника комбінату «Кривбасбуд» - начальником будівництва металургійних комплексів «Криворіжсталі», всіх доменних печей, в тому числі ДП № 1 «Комсомолка» і ДП № 9. На споруджені будівельних комплексів працювали будівельники та ремонтники з всієї країни, яких талановито координував Б.Антопольский. Тільки в комбінаті «Кривбасбуд» працювало 58 тисяч чоловік. Саме в цій будівельній організації під керівництвом Героя праці В.М.Саласюка, головного інженера С.І.Кальмуса розкрився видатний його талант масштабного організатора-будівельника. Якщо враховувати те, що будівельні комплекси були, як правило, ударними молодіжними будовами де в основному працювала молодь, то Б.Антопольский запам’ятався як її зразковий наставник і вихователь, людина ввічлива, толерантна, фахова, терпима і дуже турботлива про людей, про умови їх праці, харчування, побутові умови, про зростання молоді. З розвитком промислових підприємств міста, він сприяв соціально-економічному розвитку, будівництву для мешканців житла, дитячих, навчальних, культурних, спортивних та інших закладів, розвитку парків, благоустрою, будівництву та ремонту доріг тощо. За його участі були побудовані швидкісний трамвай, ПТУ 45, лікарня на 1000 місць, житлові будинки та об’єкти соціальної інфраструктури по пр. Гагаріна тощо. Він завжди був учасником знакових подій . Вклад Б. Антопольского в розвиток Кривбасу дійсно видатний і його і’мя назавжди увійшло золотою сторінкою в історію м.Кривого Роу, Дніпропетровської області та України. Має високі урядові нагороди. Особливо визначальним є його вклад в будівництво 50 метрового Палацу водних видів спорту. Тоді в 1975 році, після пуску в 1974 році ДП № 9 Б.Антопольскому влада Металургійного району доручила завершити довгобуд по вул Косіора, 2 ( з 2016 року вул.Соборності, 2, Металургійного району). За короткий час Палац був побудований, простояв 40 років до нового капітального ремонту. Басейн підготував багато відомих спортсменів, в тому числі і Олімпійських. У 1996 - 2011роках працював в корпоратизованих будівельних організаціях. Він автор книги «Вся жизнь –на пусковых стройках!» (2017). Будівельники були, є і будуть завжди в пошані і їх роль з розвитком нових технологій буде тільки зростати. Нагороджений відзнакою 9 Криворізького міськвиконкому «За заслуги перед містом» III (1997), II (2017), та I (2020) ступеню, багатьма громадськими відзнаками.

вх.№ 3078/25 від 27.11.2023
Дмитро Петрович Степанюк
Громадська спілка "Координаційна рада "Кривий Ріг-рідне місто"

Реєстрація

Автор зауваження

Зміст зауваження

вх. № 3152/35
від 01.12.2023

Станкевич Катерина Миколаївна

Для забезпечення більшої прозорості та відкритості процесу голосування у Google Формі під час проведення громадського обговорення у налаштуваннях Google Форми увімкнути :
 ●  показ панелі перебігу
●  поширення зведених результатів для респондентів
Такі кроки збільшать довіру громади до такого способу громадського обговорення та мінімізують махінації під час голосування.

з/п

Адміністративний район розташування

Тип об’єкта топоніміки

Назва об’єкта топоніміки

З чим пов'язана поточна назва
  (на честь кого чи чого названий об'єкт топоніміки)

1

Металургійний

Провулок

3-й Сальський

Сальськ  — місто у Ростовській області, районний центр Сальського райну, Росія

2

Металургійний

Провулок

4-й Сальський

Сальськ  — місто у Ростовській області, районний центр Сальського райну, Росія

3

Металургійний

Вулиця

Абхазька

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 Названа на честь Абхазії, автономної республіки Грузії

4

Металургійний

Вулиця

Актюбінська

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975   На честь м. Актюбінськ (Казахстан)

5

Металургійний

Вулиця

Аносова

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь російського гірничого інженера, вченого-металурга Аносова Павла Петровича (1796-1851)

6

Саксаганський, Металургійний

Вулиця

Байкальська 

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь озера Байкал в Східному Сибіру. Найглибша прісна водойма на Землі. Озеро розташоване на території Росії, лежить на висоті 456 м над рівнем моря

7

Металургійний

Вулиця

Балашовська

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 Балашов - місто (з 1780) в Росії, муніципальне утворення зі статусом міського поселення у складі Балашовського муніципального району Саратовської області

8

Металургійний

Вулиця

Бардіна

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь академіка Бардіна Івана Павловича (1883-1960). Засновник української металургії. Директор інституту металургії АН СРСР.

9

Металургійний

Вулиця

Бехтерева

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь Бехтерева Володимира Михайловича (1857-1927) - видатного російського психіатра і невропатолога

10

Металургійний

Вулиця

Бородіна

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь російського композитора Бородіна Олександра Порфирійовича (1833-1887). Член групи "могуча кучка". Опера "Князь Ігор" (1869), 2 симфонії.  Вчений хімік.

11

Саксаганський, Довгинцівський, Металургійний

Проспект

Гагаріна

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь  Юрія Олексійовича Гагаріна (1934-1968) - радянського льотчика-космонавта СРСР, Героя Радянського Союзу (1961), кавалера найвищих знаків відмінності низки держав, почесний громадянин багатьох міст Росії та світу.12 квітня 1961 року Юрій Гагарін став першою людиною в світовій історії, що здійснила політ у космічний простір

12

Металургійний

Вулиця

Крилова

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь російського байкаря Крилова Івана Андрійовича (1769-1844), академіка (1841), автора популярних байок

13

Металургійний

Вулиця

Ландау

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь Льва Давидовича Ландау (1908-1968) - відомого радянського  фізика-теоретика, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Нобелівської премії, Ленінської та Державної премії СРСР

14

Металургійний

Вулиця

Можайського 

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь Можайського Олександра Федоровича (1825-1890) - росіського контр-адмірала, конструктора першого в Росії літака

15

Металургійний

Вулиця

Нахімова

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь Нахімова Павла Степановича (1802-1855) - російського адмірала, одного з керівників оборони Севастополя під час Кримської війни

16

Металургійний

Вулиця

Нежданової

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь Нежданової Антоніни Василівни (1873-1950) - радянської співачки, Народної артистки СРСР

17

Металургійний

Вулиця

Орловська

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь м. Орел - обласного центру в Росії

18

Металургійний

Вулиця

Салтикова-Щедріна

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь Салтикова-Щедріна Михайла Євграфовича (1829-1889) - російського письменника, революціонера-демократа

19

Металургійний

Вулиця

Скочинського

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь Скочинського Олександра Олександровича (1874-1960) - радянського вченого, видатного організатора гірничої справи, розробляв технології переробки криворізьких руд

20

Металургійний

Вулиця

Софії Ковалевської

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь Ковалевської Софії Василівни (1859-1891) - російської вченої математичних наук, першої жінки в Російській АН

21

Металургійний

Вулиця

Стєклова

На честь Стєклова Володимира Андійовича (1863-1926) - російського математика і механіка, організатора і першого директора Фізико-математичного інституту Російської АН, названого після смерті його іменем

22

Металургійний

Вулиця

Стрєльникова

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь Стрєльникова Івана Івановича (1939-1969) - Героя Рададянського Союзу, начальника застави на о. Даманський. Загинув у бою під час інциденту

23

Металургійний

Вулиця

Суворова

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь Суворова Олександра Васильовича (1729-1800) - російського полководця, генералісімуса

24

Металургійний

Вулиця

Тарасової

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь Тарасової Алли Костянтинівни (1898-1973) - російської актриси, народної артистки СРСР

25

Металургійний

Вулиця

Успенського

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь Успенського Гліба Івановича (1843-1902) - російського письменника

26

Металургійний

Вулиця

Ціолковського

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь російського вченого, засновника радянської космонавтики Ціолковського Костянтина Едуардовича (1857-1935). Працював вчителем. Створив схеми міжпланетних космічих кораблів

27

Металургійний

Вулиця

Чаадаєва

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь російського поета Чаадаєва Петра Яковича (1794-1856). Філософ-ідеаліст

28

Металургійний

Вулиця

Чайковського

Рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих №350 від 28.10.1975 На честь всесвітньо відомого композитора українського походження (правнук козака Ф.Чайки з-під Полтави та французького скульптора Мішеля Віктора Вісьє) Чайковського Петра Ілліча (1840-1893). Автор опер та балетів